ЗНО? Звісно навчу!

Що можуть зробити вчителі?

Варто пам'ятати, що сліпе зубріння й нагромадження громіздких параграфів, заданих додому, не врятують. Інформацію потрібно структурувати, розкладати по поличках і логічно пов′язувати із залученням емоцій.

Важливо утриматися від різких зауважень, оціночних суджень на кшталт: "Як ти складатимеш ЗНО, ти ж нічого не знаєш!".
Не можна наголошувати на слабостях учня, спочатку завжди говоріть про хороше. Не кажіть дитині: "Ти не зможеш", "Ти не встигнеш". Краще кажіть: "Давай стежити за часом, щоб виконувати швидше, це тобі згодиться на тестуванні".

Також психологи звертають увагу на тиск на відмінників. Це однаковою мірою стосується і вчителів, і батьків: "Відмінники, на жаль, рідко вміють "користуватися" знаннями. Часто вони чудово знають матеріал, але не можуть його креативно використовувати. І часто вони стають заручниками свого статусу й не дозволяють собі ні помилитися, ні розслабитись. Відмінні оцінки — ми ж знаємо це — ще не перепустка у щасливе майбутнє. Дуже важливо саме відповідальним відмінникам давати дозвіл на помилку!

Та найголовніша порада перед ЗНО всім — пам'ятайте, це лише іспит, і життя після нього не кінчається.
ЗНО — важливий етап життя випускника, але важливо пам'ятати, що це — лише етап. Ми часто так фокусуємося на його значущості, що дитина втрачає контакт із тим, що за тестом, що набагато більше й важливіше, — з Життям. Бажаю успіху вам і вашим учням!