понеділок, 1 квітня 2019 р.

ПОРАДИ УЧНЯМ ПРИ ЗДАЧІ  ЗНО
              Як підготуватися до здачі ЗНО:
  1. - спочатку підготуй місце для занять, забери зі столу усі зайві предмети, зручно розклади свої зошити, підручники, ручки та ін.;
  2. - склади план своєї роботи, перед тим визнач – хто ти є ? – сова чи жайворонок;
  3. - важливо чітко знати, що ти робиш і не говорити усім оточуючим: «Я займаюся чи готуюсь», «Я вивчаю саме певний розділ, конкретний матеріал»;
  4. - починай із найважчого, але посильного, легше і приємніше залишай на після обіду;
  5. - змінюй заняття із відпочинком (психологи встановили, що оптимальна тривалість заняття 30-40 хв., максимум уваги досягається після 10-15 хв. від початку роботи, тривалість перерв у першій половині дня не повинна перевищувати 5-10 хв., у другій половині дня тривалість кожної наступної перерви збільшуйте на 5 хв., не забувай у час відпочинку робити зарядку, займатися спортом, робити короткі прогулянки, допомагати батькам, тобто повністю відволікатися від навчання на короткий час);
  6. - тренуйся щоденно робити тести, роби це із секундоміром;
  7. - не потрібно заучувати напам'ять певні тексти, вчися робити короткі записи, нотатки, регулярно їх переглядай;
  8. - регулярно повторюйте матеріал, бажано через 10 хв, після того, як ви вивчали новий матеріал, а згодом через добу, кожне наступне повторення повинно бути коротшим попереднього;
  9. - займайся самопереконанням, при всій свій простоті, це є дуже дієва зброя;
  10. - повторюй про себе: «Я знаю багато, я спокійний, я впевнений, я розумний» і т.д., «Я напишу добре тестування».
              У день ЗНО:
  1. - Будь з концентрованим. Не звертай уваги на поведінку оточуючих. Для тебе повинен існувати лише текст завдань і годинник.
  2. - Дій швидко, але не поспішай. Перед тим як дати остаточну відповідь, двічі прочитай завдання, переконайся, що ти правильно зрозумів, що від тебе вимагається.
  3. - Спочатку берись за ті завдання, у правильності відповідей на які ти не сумніваєшся.
  4. - Потрібно навчитися швидко пропускати важкі і незрозумілі завдання, щоб згодом до них повернутися.
  5. - Читай завжди уважно завдання до кінця. Розуміти завдання з перших слів і добудовувати закінчення за допомогою власної уяви – це надійний шлях до помилок.
  6. - Думай лише про поточне завдання. Коли ти бачиш нове завдання, забудь про попереднє.
  7. - Якщо попереднє завдання тобі не під силу, забудь про цю проблему. Наступне завдання це шанс набрати додаткові бали.
  8. - Використовуй методику виключення. Якщо не знаєш правильної відповіді , то можна розпізнати усі невірні відповіді в силу їхньої абсурдності.
  9. - Заплануй два круги. Завжди перевіряй себе. Навіть якщо відповідь легка і однозначна на перший погляд.
  10. - Довірся власній інтуїції і вона разом із твоїм логічним мисленням допоможе тобі.
        Психологічні поради батькам: «Зовнішнє незалежне оцінювання. Як підтримати                 свою дитину?»
Шановні батьки, психологічна підтримка – це один з найважливіших чинників, що визначають успішність Вашої дитини під час здачі ЗНО. Досить часто ми створюємо ситуацію залежності у вашої дитини, на кшталт, – «якщо ти …, то…», нав’язуємо нереальні стандарти, суперництво із ровесниками, – «подивись, як інші стараються…» тощо.
Водночас справжня підтримка повинна ґрунтуватися на підкресленні здібностей, та позитивних сторін дитини. Підтримувати свою дитину – значить вірити в нього. Підтримка заснована на вірі в природжену здатність особи долати життєві труднощі при підтримці тих, кого вона вважає значущими для себе. Дорослі мають нагоду продемонструвати дитині своє задоволення від її досягнень або зусиль.
Інший шлях – навчити підлітка справлятися з різними завданнями, створивши у нього установку: «Ти можеш це_зробити!».
Щоб продемонструвати свою віру в дитину, батьки повинні мати мужність і бажання зробити наступне:

  • - забути про минулі невдачі своєї дитини;
  • - допомогти дитині знайти впевненість у тому, що він/вона справляться із тим чи іншим завданням;
  • - пам'ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок.

вівторок, 29 січня 2019 р.

Небезпека в мережі

Шановні батьки! Сьогодні наші діти проводять багато часу в мережі Інтернет. І більшість із них ще не вміє розрізняти небезпечний контент. Дехто, навіть, захоплюється небезпечними іграми. Наприклад, Момо. Шукаючи шляхи вирішення цієї проблеми, натрапив на цікавий досвід українського психолога Інни Михайлової. Раджу з ним ознайомитися.

Гра Момо захоплює психіку дітей: що робити батькам? Особистий досвід психолога 

 Нова гра Momo з'явилася завдяки вірусному персонажу - ляльці художника Мідорі Хаяши (Midori Hayashi), який використовує останки у створенні своїх фігур і робить їм реалістичні очі.


Персонаж із виряченими очима, блідою шкірою та зловісною посмішкою, відомий як Момо, наводить страх на інтернет-користувачів по всьому світу. Саме він став обличчям цієї нової «самовбивчої розваги».

Лялькоподібна істота, як вірус, проникає на мобільні телефони та інші пристрої через WhatsApp. У поліції США є всі підстави вважати, що на днях жертвою цієї гри стала 12-річна дівчинка.

Але моторошний Момо ніколи не збирався наводити жах у мережі. Картинка, створена японським художником Мідорі Хаяши, не була пов'язана з вірусною грою.

Незважаючи на те, що Момо створений як об'єкт мистецтва, він став джерелом переживань для багатьох батьків у всьому світі.

За даними підрозділу з розслідування комп'ютерних злочинів у мексиканському штаті Табаско, гра з'явилася у групі в соцмережах, де учасникам було запропоновано спілкуватися з невідомим користувачем. Зараз гра Момо поширена в Мексиці, Аргентині, США, Франції, Німеччині, Росії, Україні ....

Як допомогти дитині сказати «ні»?

Іноді дитині буває складно протистояти друзям, які грають у цю гру. Які поради дати сину або дочці? Є 4 важливих фрази:
Скажи «ні» з упевненістю. Будь наполегливим. Це твій вибір, і тобі не потрібно робити щось, що змушує тебе відчувати страх, біль або образу.
Поважай вибір друзів, але і вони повинні поважати твій. Це справжня дружба.
Проведи час із друзями, які не грають у цю гру. Ти побачиш інший світ!
Потрібні впевненість і мужність, щоб сказати «ні» своїм друзям. Якщо тобі важко це зробити, тобі можуть допомогти батьки або психолог.

Фахівці з кібербезпеки впевнені, що нова гра – не більше ніж нова форма «приманки», яка використовується злочинцями для крадіжки даних і вимагань у людей у мережі Інтернет. У будь-якому випадку, будь уважною і обережною, звертай увагу на те, що дивиться і з ким переписується твоя дитина у Мережі!

Варто:

  • Довго і уважно слухати. Допомагати знаходити відповідні слова. Чим більше дитина вам розповість про страхи, про переживання, тим краще. Ставте запитання спокійним, турботливим, щирим тоном. Попросіть розповісти, як малюк відчуває себе, сфокусуйтеся на тілесних проявах: «Я бачу ти весь тремтиш? Так, я не можу це припинити силою. Давай я тебе міцно обійму - це точно допомагає». Не поспішайте зі своїми трактуваннями. Завдання - просто бути поруч, залишаючись чутливою і підтримуючою.
  • Важливо створити максимальну безпеку. Нагадайте дитині, що ви - найголовніша в будинку, у вас все під контролем, ви знаєте, де знаходиться кожна шкарпетка, і не дозволите комусь заглядати вам у вікна. Звучить пафосно, але працює. Дитині стає легше, коли вона розуміє, що вона разом із мамою/татом, у якої/ якого все під контролем.
  • Необхідно пояснити дитині, що з нею відбувається, що це за ролик, чому так вийшло і що краще зробити, щоб не було страшно. Для кожного віку буде різний підхід. Чим менша дитина, тим більше вона потребує готового рішення дорослого, який про все знає і якому можна вірити. Зі старшими дітьми варто обговорювати, домовлятися, зважаючи на їхнє розуміння ситуації, створюючи картинку події разом.
  • Після того, як побачене буде проговорено і ви відчуєте, що гострий період «Перше враження» пройшов, запропонуйте зробити разом щось звичне. Добре працює будь-яке сортування, складання і упорядкування (наприклад, зібрати вежу або розкласти конструктор за кольорами).
  • Якщо дитина готова, подивіться разом страшне відео. Прокручуючи ролик, робіть паузи, закривайте і відкривайте вікно браузера, завітайте до служби підтримки. Покажіть дитині - ви керуєте відеороликом. А не він вами! Це можливо тільки після того, як потрясіння пройшло і дитина сформувала з вашою допомогою пояснення події.
  • Поділіться своїми страхами. У кожного в дитинстві були страшні історії та ночі, наповнені жахом. Як ви справлялися?
  • Дозвольте бути біля вас дитині стільки, скільки вона захоче сама.
  • Проведіть спільний огляд квартири. Нехай дитина сама перевірить вікна, двері, штори.
  • Спостерігайте, запитуйте, слухайте і в наступні дні. Поки не відчуєте відсутність інтересу до теми і роздратування до ваших запитань).

Не варто:

  • Розпалювати інтерес до персонажу і власною реакцією, в тому числі: «Який жах! Зараз погуглю, скільки дітей вже загинуло!» Обтяжувати розмову зітханнями і охами, драматизувати: «Я так і знала, що ж тепер буде!»
  • Ні в якому разі не карати дитину за те, що вона подивилася, і не звинувачувати.
  • Знецінювати причину страху дитини і жартувати. «Та ну подивися на неї, ну як цього або цю на курячих лапках можна бояться? Ти серйозно? Так це дурниця все - маркетингові стратегії».
  • Ігнорувати емоційний стан дитини і підміняти реальність: «Тобі здалося, все нормально! Що за маячню взагалі ти собі придумав (-мала)?»
  • Провокувати, лякати ще більше і підливати масло у вогонь. «Ну йди, йди, відкрий вікно - там тебе чекає твоя Момо. Ну що там твоя жахлива подружка - йде з тобою снідати?»
  • Раціоналізувати і мудрувати, коли дитина ще дуже перелякана. У ситуації стресу будь-які спроби «достукатися до розуму» марні. Насамперед, необхідно заспокоїти дитину, а потім вже думати. «Послухай, з точки зору банальної ерудиції, феномен Момо емпірично і статистично не підтверджений».
  • Забувати про свої страшилки: ляльку Чаккі, Повсталих із Пекла і безсонні ночі після переглянутих фільмів жахів.
  • Брехати і робити вигляд, що ви спокійні, коли ви переживаєте жах. Уникати власного безсилля і власних страхів.
  • Не звертатися до дитячого психолога, коли бачите і відчуваєте, що ситуація погіршується.

Будьте пильні та уважні до своїх дітей!

З повагою

психолог ЗОШ №84 Лізвінський В.Л.