•
Не перебивайте дитину, не говоріть, що ви все зрозуміли, не відвертайтеся, поки
дитина не закінчила розповідати, — іншими словами, не дайте їй запідозрити, що
вас мало цікавить те, про що вона говорить.
•
Не ставте занадто багато запитань.
•
Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.
•
Не змушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона крутиться, втомилася, засмучена.
•
Не вимагайте занадто багато — пройде чимало часу, перш ніж дитина привчиться
самостійно прибирати за собою іграшки чи упорядковувати свою кімнату.
•
Не слід постійно виправляти дитину, постійно повторюючи: "Не так,
перероби".
•
Не говоріть: "Ні, вона не червона", краще скажіть: "Вона
синя".
•
Не треба критикувати дитину віч-на-віч, тим більше не слід цього робити в
присутності інших людей.
•
Не треба встановлювати для дитини безліч правил: вона перестане звертати на них
увагу.
•
Не очікуйте від дитини розуміння:
усіх логічних правил;
усіх ваших почуттів;
абстрактних міркувань і пояснень
•
Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу кожної зміни в дитині вперед чи
деякого регресу.
•
Не порівнюйте дитину ні з якими іншими дітьми: ні з її братом (сестрою), ні із
сусідами, ані з її приятелями чи родичами.
•
Частіше радьтеся з фахівцями, іншими батьками, читайте книги з питань виховання
Немає коментарів:
Дописати коментар